Шановні колеги! Пропоную Вам ознайомитися зі статтею. Гадаю вона стане Вам у пригоді.
Інтерактивні вправи на уроках біології - особливий елемент логічно-креативного навчання
Розвиток і вдосконалення біології та всіх її численних галузей на сучасному етапі, підвищення ступеня складності біологічних знань ставлять для зацікавленого у своїй роботі вчителя численні проблеми. Під час переходу до інтерактивних форм навчання в біології змінюється насамперед ставлення дітей до предмета, приводиться в дію основний закон засвоєння знань: сприйняття – осмислення – запам’ятовування - практичне застосування. Ефективність засвоєння знань залежить від активності учасників процесу навчання. Цей принцип найкраще спрацьовує при введенні інтерактивних форм навчання на уроках біології. Адже коли учень не просто прослуховує матеріал, а й сам активно працює – намагається знайти логічне пояснення того чи іншого явища і пояснити своєму товаришу свою точку зору - ось це і є найголовніша мета інтерактивного навчання. Набагато важливіше навчити учнів мислити, аналізувати, робити висновки, ніж просто розповісти їм новий матеріал.
Інтерактивне навчання – це навчання, занурене у спілкування між учасниками навчально-виховного процесу, в основі якого лежать принципи особистісно-орієнтованого навчання, безпосередньої участі кожного як шукача шляхів і засобів розв’язання проблем. Інтерактивні технології потребують застосування учнями складних умінь і навичок: дискутувати, висловлювати свою позицію, працювати в групі тощо. В інтерактивному навчанні найчастіше використовуються методи презентації, демонстрації, зворотного зв’язку, обговорення в малих групах, планування подальших дій.
Найважливіша особливість інтерактивного навчання в тому, що процес навчання відбувається в груповій спільній діяльності. Група по відношенню до кожного її члена є мікрокосмосом (суспільством у мініатюрі), який відбиває весь зовнішній світ. Педагогічні основи групової роботи є зовнішні і внутрішні.
До зовнішніх належать:
- постановка загальних завдань групової роботи;
- організація навчального середовища;
- знайомство з правилами співпраці;
- розробка критеріїв оцінювання, які закріплюють інтерактивні вміння і навички.
До внутрішніх належать:
- формування готовності до інтерактивного навчання;
- розвиток навичок взаємодії в навчально-виховних ситуаціях;
- підвищення пізнавальної активності;
- формування колективу.
Групова форма навчання дозволяє вирішувати одночасно три основні завдання:
• конкретно – пізнавальне, що пов’язане з навчальною ситуацією;
• комунікативно – розвивальне, у процесі розв’язання якого виробляються основні навички спілкування ;
У групі інтерактивного навчання реалізуються дві основні функції:
• розв’язання поставлених завдань;
• надання підтримки під час спільної роботи.
Навчальна взаємодія буде результативною й ефективною в тому випадку, якщо вона реалізує обидві функції в рівній мірі.
В результаті аналізу інтерактивних методів я прийшла до висновку, що необхідно якомога частіше використовувати різні інтерактивні вправи як під час вивчення нового матеріалу, так і при його закріпленні чи повторенні.
Окремі теми курсу біології дають можливість провести урок у формі циклу інтерактивних вправ. Іноді на окремих етапах уроку використовуються різні інтерактивні вправи. Найбільш цікавими та використовуваними є наступні: мозковий штурм, дискусія, криголам, метод прес, капелюх скарг і пропозицій, капелюшна дискусія «за» і «проти», акваріум, аукціон ідей, активізуюча вікторина, точка опори, метод спроб і помилок, експрес-тест, робота в парах або групах, знайди помилку, хрестики-нулики. Ось деякі з них.
Вправа «Мозковий штурм» використовується майже на всіх уроках біології при вивченні нового матеріалу або для його закріплення. Перед учнями ставиться проблемне запитання і пропонується знайти відповідь, узагальнити вивчене. Потім виконане завдання обговорюється, систематизується, удосконалюється. Наприклад, під час вивчення теми «Захворювання органів дихання та їх профілактика» у 9 класі мозковим штурмом вирішується проблема: як діють складові тютюнового диму на органи дихання? Під час виконання завдання учні розподіляються на групи по 5-6 чоловік і працюють з енциклопедіями, довідниками, науково-популярною та додатковою літературою. Працюючи в групі вони знайомлять з інформацією товаришів і готують виступ відповідно до отриманого завдання.
Вправа «Капелюшна дискусія «за» і «проти» - досить проста і цікава для учнів, під час виконання якої практично кожен учень за досить короткий час повинен висловити власну думку з тієї чи іншої проблеми. При цьому можна поставити безліч цікавих для учнів питань, давши їм 2 капелюха, на яких закріплені слова «за» і «проти» і дозволити кожному бажаючому висловитися. Наприклад, під час вивчення теми «Еритроцити. Переливання крові» учні висловлюють думки щодо сумісності груп крові та утворення реакції аглютинації. А при вивченні вищої нервової діяльності учні з’ясовують, чи можна стверджувати, що людина народжується талановитою?
Вправа «Активізуюча вікторина» використовується мною як при повторенні матеріалу, так и при його закріпленні. Наприклад, при повторенні матеріалу «Зоровий аналізатор» даю учням перелік різних тверджень, серед яких вірними є лише деякі. Наприклад,
1. Сенсорні системи – це аналізатори
2. Первинний аналіз інформації здійснюється в рецепторах
3. Нервові імпульси утворюються в нервах
4. Зовнішня оболонка ока - райдужна
5. Найбільша заломлююча сила – у рогівки
6. Кришталик здатний до акомодації
7. Зорові рецептори розташовані на сітківці
11. В сітківці є 3 види колбочок
12. Зорова зона кори знаходиться в потиличній частині кори.
Досить часто активізую знання учнів із попередніх тем даючи запитання, на які вони дають однослівну відповідь «так» або «ні». Таких запитань за 5 хвилин можна задати безліч.
Метод спроб і помилок дозволяє учням дійти правильного висновку, коли я лише направляю їх думки та припущення у вірному напрямку. Приймаються різні припущення та докази, але відбираються лише близькі до вірної відповіді і обговорення продовжується далі, поки хтось з учнів не висловить правильну думку, або не надасть вичерпних доказів з проблеми, яка розглядалася. Це дає змогу учневі відчути себе розумним і піднімає його авторитет у колективі.
Вправа «Експрес – тест» використовується, в основному, на закріплення знань, їх узагальнення та систематизацію. Для цієї вправи підбираються досить прості тестові запитання, на які даються лише дві відповіді, одна з яких є вірною. Наприклад, підсумок теми «Будова скелету людини»:
1) Лопатка належить до кісток: плоских чи трубчастих.
2) Атлант – це шийний хребець: перший чи другий.
3) Зап'ясток – це: кістки кисті чи кістки стопи.
4) ……………………………………….
Інколи завдання вправ можуть стосуватися термінів, які вивчалися на уроках. Наприклад, при закріпленні теми «Запилення у квіткових рослин» використовується визначення термінів:
1. Запилення – це:
а) перенесення пилку з однієї квітки на іншу
в) перенесення пилку з тичинки на приймочку маточки
2. Самозапилення – це:
а) перенесення пилку з тичинки на приймочку маточки
в) перенесення пилку з тичинки на приймочку маточки однієї і тієї ж квітки
3. Перехресне запилення – це:
а) перенесення пилку з тичинки на приймочку маточки однієї і тієї ж квітки
в) перенесення пилку з тичинки на приймочку маточки іншої квітки.
Такі питання допоможуть учням швидше зорієнтуватися у новій термінології і закріпити отримані на уроці знання.
Вправа «Точка опори» маже мати досить різноманітні завдання для актуалізації опорних знань учнів з певної теми чи проблеми, яка розглядається. Це можуть бути і запитання, і тестові завдання, і загадки, і кросворди. Під час її проведення необхідно пам’ятати головне: всі запитання повинні бути продумані так, щоб допомогти учням засвоїти новий матеріал і пов’язати його з життям чи з попередніми темами.
За умілого використання інтерактивних методик вони знімають нервове навантаження, дають змогу змінювати форми діяльності, зосереджуватися на вузлових проблемах, які потребують повсякденної уваги, створює оптимальні умови для розкриття індивідуальних особливостей кожного учня, успішного здійснення диференційованого підходу в навчанні. Активна участь усіх учнів у виконанні інтерактивних вправ сприяє формуванню активної життєвої позиції учня. Використання сучасних методів навчання дозволяє формувати і розвивати креативно мислячу особистість, яка зможе розв’язувати проблеми, що виникають у житті кожної людини.
Інтерактивні методи на уроках біології.
Інтерактивне навчання, суть якого - самостійне одержання знань учнями, стає все більш цікавим для учителя і учня. Саме цей вид процесу навчання може забезпечити найбільшу активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, яку супроводжує один з постійних стимулів навчання задоволення від процесу роботи та результату. Сьогодення націлює школу на формування ініціативної і самостійної особистості, наділеною творчою уявою, мисленням. Справжній педагог сьогодні не стільки той, хто навчає, стільки той, хто відчуває, як дитина навчається.
Але для того, що уникнути формалізму в активізації діяльності учнів я ретельно відбираю зміст матеріалу, який найбільш доцільно вивчати в процесі навчання, розробляючи відповідну систему завдань наростаючої складності з урахуванням реальних можливостей учнів класу.
Дуже часто намагаюсь створити на уроці навчальні проблемні ситуації, за яких учні усвідомлюють свої труднощі та намагаються подолати їх ставлять певну мету і знаходять раціональні шляхи для її досягнення можуть здійснити самоконтроль, тобто співвіднести одержаний результат з метою. Лише так учні відчувають себе співтворцями, а навчальний матеріал не залишає їх байдужими.
Я намагаюсь дати учням міцні знання, спираючись на свій досвід, майстерність, стиль, творчість, використовуючи різні методи, форми навчання та виховання. Та при цьому враховую рівень заінтересованості учнів шкільною біологією бо тільки через зацікавленість можна добитися глибоких знань, намагаюсь зрозуміти внутрішній світ дитини, поважати її переживання. Звертаю увагу на емоційну культуру, психологічну компетентність. Така праця дає позитивні результати. В практиці роботи уроки різних типів традиційного і нетрадиційного характеру: різні форми поєднання фронтальної, індивідуальної та групової роботи; оптимально обрані монологічні, діалогічні, евристичні, пошукові, дослідницькі та інші методи навчання; диференційовані підходи під час вивчення та систематизації нового матеріалу установка на свідоме сприйняття матеріалу через встановлення причинно-наслідкових зв’язків, порівняння співставлення, групування. Все спрямоване на те, щоб навчити дитину самореалізуватися, виховати самостійність спочатку у навчанні, а потім у роботі, при чому ще в школі навчитись формувати мету свого подальшого життя.
З метою розвитку особистостi дитини я використовую на уроках iнтерактивнi методи. Так, в 8 класi, при вивченнi тем різних типів тварин або їх класів з метою активiзацii розумової дiяльностi та активностi всіх учнів класу,використовую пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок всіх учнів пропоную гру «Пароль». Кожен учень називає слово, або словосполучення, яке пов’язане з темою. Учнi пропонують свої варiанти відповідей. На етапі актуалізації опорних знань учнів доцільно використовувати різні дидактичні ігри. Цікавість школярів до цих ігор ґрунтується на прагненні проявити здогадку, кмітливість у розумовій діяльності. У них присутній елемент змагання (хто швидше, хто правильніше відповість, хто більше знає.) Учні навчаються швидко і логічно міркувати, закріплюють уміння застосовувати набуті знання, вміння користуватися довідкою, науково-популярною літературою, отримують знання, відчуваючи при цьому задоволення. Сюжетно-рольові ігри це самостійний метод активного навчання. Ігри краще проводити в класах, де учні мають належні знання предмету. Це навчання взаємодії, взаємонавчання, де вчитель і учні є рівноправними суб’ єктами пізнавальної діяльності,яке сприяє підвищенню рівня навчальних досягнень ,а головне, їх розвиває. Наприклад, використання ігрової ситуації «Пінг-понг», яку я застосовою на етапі актуалізації опорних знань учнів. До дошки викликаються два учні. Вони по черзі ставлять один одному підготовленні вдома запитання з теми домашнього завдання. Клас оцінює якість запитань і відповідей. Враховується оригінальність, винахідливість, гумор, ґрунтовність відповідей. Ці завдання можна дещо змінити. При вивченні нового матеріалу я задаю учням таке завдання читаючи текст параграфу скласти питання до даного тексту , а потім учні пропонують свої питання один одному. Зрозуміло, що учні не одразу правильно формулюють свої питання , але з практикою вони починають ставити правильно сформульовані і коректні питання. Такі завдання розвивають навички роботи із текстом.
Ігрова ситуація «Угадай мене». На столі учителя лежать чотири купки карток. На дошці пишеться поняття. Викликається чотири учні, які з купки карток повинні вибрати ті, що пов’язані з написаним на дошці. Потім учитель пише на дошці інше слово, викликає наступних учнів, що виконують таке ж завдання. Четвірка може призначатися вчителем, але краще, якщо учні будуть виходити за власним бажанням.
З метою вивчення нового матеріалу використовую метод «Ажурна пилка». На попередньому уроці були сформовані домашні «кольорові» групи, які самостійно опрацювали теми. Різнокольорові групи обмінюються інформацією. Ця форма роботи корисна для формування навичок дискусії . Кожен учень сам обирав групу. Відповідно враховувалися здібності кожного, давалася самооцінка своїх знань та можливостей. Якщо учень мав певний інтерес до теми, то це дає змогу свідомо отримати знання самостійно. В процесі обміну інформацією приймають участь всі учні класу,кожен в міру своїх здібностей.
При закріпленні нових знань та вмінь відбувається зміна складу «різнокольорових» груп. Експерти кожної групи опитують інших і оцінюють відповіді .З цією метою проводиться гра «Закінчи речення» (додаток №1)
А також метод «Мікрофон», за допомогою якого до закріплення матеріалу залучаються всі учні класу. По черзі викликаю учнів ,які імітують «говоріння в мікрофон». Інші учні не можуть говорити ,вигукують з місця, право говорити належить тільки тому,у кого символічний мікрофон. Наприклад, під час вивчення теми „Будова клітин прокаріотів” (Загальна біологія, 10-й клас), можна запропонувати запитання: які складові містять рослинні і тваринні клітини? (Для виконання цього завдання потрібно тільки перерахувати компоненти клітини: ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, пластиди тощо). Під час вивчення теми „Поняття про середовище існування, шляхи пристосування до нього організмів” (Загальна біологія, 11-й клас) для визначення рівня компетентності учням пропонується, використовуючи знання, здобуті у попередніх класах, назвати одне середовищ існування та вказати, як певний організм адаптувався до нього (водне – риби мають тіло, вкрите слизом; наземно-повітряне – птахи та ссавці мають легені ...). Атмосфера у класі служить додатковим стимулом до роботи учнів, сприяє співробітництву, порозумінню, доброзичливості, дає змогу реалізувати особистісно-орієнтоване навчання. Можна зробити висновок, що інтерактивне навчання сприяє засвоєнню матеріалу, оскільки впливає не тільки на свідомість учнів, але й на їх почуття, волю (дії, практику).
Для того щоб краще розуміти ефективність використаних на уроці методів і їх доцільність використання я використовую метод «Незакінчене речення». Учні висловлюють свої думки роблячи таким чином висновок уроку.
· Мені запам’яталось на сьогоднішньому уроці…
· Мені важко зрозуміти…
· Хотілося б ще раз почути на наступних уроках…
В 9 класі при проведенні узагальнюючого уроку з теми «Кров. Кровообіг» розбиваю учнів на групи за спеціальностями: "Кардіологи”, "Гематологи”, "Імунологи” . Клас ділиться на групи (вони фактично вже існують,бо таким складом працюємо на уроках часто). Кожна група отримує завдання складання сенкану по схемі (терміни: серце – "кардіологи”; кров – "гематологи”; імунітет – "імунологи”).
Складання сенкану іде по схемі
1) іменник (що?)
2) 2 прикметники (який? яка? яке?)
3) 3 дієслова (що робити?)
4) речення з 4-5 слів
5) слово-синонім
Для того, щоб охопити весь необхідний навчальний матеріал і глибоко його вивчити, планую роботу заздалегідь. Учням даю випереджаючі завдання з відповідних тем. На одне заняття підбираю одну або дві інтерактивні вправи.
Під час інтерактивної вправи даю учням час подумати над завданням, важливим є обговорення. Інтерактивна вправа визначає кінцевий результат.
Однією з таких вправ є «Мозковий штурм». Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок всіх учасників. Як свідчить практика, шляхом «мозкового штурму» всього за кілька хвилин можна визначити десятки ідей. На уроці називаю тему дискусії і запрошую учнів узяти участь у обговоренні шляхом «штурму», який організовую за такими етапами:
• Усі учасники пропонують ідеї щодо розв'язання порушеної проблеми.
• Ідеї записуються на дошці.
• Якщо група вважає кількість поданих ідей достатньою, запис їх припиняється.
• Після того як майже всі ідеї зібрані, вони групуються, аналізуються і відбираються.
• Вибираються ті, що можуть допомогти розв'язати порушену проблему. Наприклад, під час проведення циклу уроків у 9-му класі з теми «Дихання» пропоную такі запитання :
1)Без їжі людина може прожити кілька тижнів, без води – кілька днів, але без повітря вона може витримати лише кілька хвилин. Чому?
2)Прослухати виконання декількох пісень і поставити запитання, на яке учні повинні дати відповідь у кінці уроку:
- чому люди мають різну висоту голосу?
- який орган дихальної системи крім гортані бере участь у створенні голосу?
- як на вашу думку, голос утворюється при вдиху чи видиху?
3)Чому при штучному диханні людина, яка надає допомогу, видихає повітря із своїх легень, насичене вуглекислим газом, у легені постраждалого?
Серед відібраних ідей аналізуються ті, які найближчі до істини і формується спільна думка.
Проводжу роботу в малих групах. Більшість завдань виконуються в малих групах або парах. Ця форма роботи корисна для формування навичок участі у дискусії. Більшості учнів легше висловитися в невеличкій групі, до того ж цей метод дає можливість заощадити час, бо відпадає потреба вислуховувати кожного учня у великій групі. Заняття в малих групах дає змогу учням набути навичок, необхідних для спілкування і співпраці. Дискусії малими групами стимулюють роботу в команді, виховують почуття терпимості й поваги до думки інших. Формую невеликі групи (п'ять-сім учнів), об'єдную їх різними способами. Наприклад, при використанні метода «Мозаїка» . Ця технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Для виконання такої вправи учні поділяються на експертні групи, які отримують завдання для експертизи. Працюючи з додатковою літературою чи іншими джерелами інформації, члени групи складають блок-схеми експертної оцінки. Після завершення роботи утворюються консультаційні групи, до яких входять по кілька учнів з кожної експертної групи. Діти обмінюються результатами експертиз, аналізують матеріал у цілому, занотовують необхідну інформацію, а після завершення роботи повертаються до своїх експертних груп, де остаточно узагальнюють весь матеріал. Кожна группа може підготувати запитання сусідній по їх профілю. Після опрацювання запитань відбувається обговорення.
Метод «займи позицію» допомагає вести обговорення дискусійного питання в класі. Використовую його з метою надання учням можливості висловитися та практикуватися в навичках спілкування.
На етапі закріплення вивченого матеріалу використовую кросворди та ігри: «Хто більше знає», «Поле чудес», вікторини «Так чи ні?» (додаток № 2)
На інтерактивних уроках залучаю учнів до визначення мети уроку, тобто очікуваних результатів. Важливо, щоб учень не тільки знав, розумів, чого він досяг , а й чого він хотів би досягти на наступному уроці. На уроці після вивчення нової теми пропоную учням скласти різноманітні завдання для іншої групи, а якщо трапляється так, що суперники не можуть відповісти – відповідають самі. Можна запропонувати учням завдання творчого характеру, наприклад скласти кросворд з теми. На своїх уроках намагаюся стимулювати творчий пошук, використовую різні методи і форми роботи, прищеплюю учням навички самостійної роботи з книгами, картами; розвиваю навички роботи в групі, вміння слухати товаришів та висвітлювати свою думку; привчаю до дослідження, пошуку, спостережливості.
Комментариев нет:
Отправить комментарий